Закон України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту. Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що

застосовуються відповідно до цього Закону під час або за

результатами антидемпінгового розслідування;

2) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий

вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію

країни імпорту товару, який є об'єктом застосування

антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);

3) висновок позитивний щодо наявності демпінгу (шкоди) -

висновок про наявність факту демпінгу (шкоди);

4) висновок негативний щодо наявності демпінгу (шкоди) -

висновок про відсутність факту демпінгу (шкоди);

5) демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту

товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у

країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику

подібного товару;

6) демпінгова маржа - сума, на яку нормальна вартість

перевищує експортну ціну. Порядок визначення демпінгової маржі

встановлюється у статті 9 цього Закону;

7) експортна ціна - ціна, за якою фактично оплачується або

підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни

експорту. Порядок визначення експортної ціни встановлюється у

статті 8 цього Закону;

8) шкода - істотна шкода, заподіяна національному

товаровиробнику, або загроза заподіяння істотної шкоди

національному товаровиробнику, або істотне перешкодження створенню

чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного

товару. Порядок визначення шкоди встановлюється у статті 10 цього

Закону;

9) імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару

(товарів), призначеного для споживання у цій країні імпорту;

10) імпортер - суб'єкт господарсько-правових відносин, що

декларує надходження на митну територію країни імпорту товару

(товарів);

11) компетентні органи - органи державної влади країни

експорту або країни походження (митного союзу або економічного

угруповання), що забезпечують у межах своїх повноважень проведення

зовнішньої та (або) зовнішньоекономічної політики зазначеної

країни;

12) конструювання експортної ціни - здійснення розрахунку

певної величини експортної ціни у разі, коли фактичну експортну

ціну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою.

Порядок конструювання експортної ціни встановлюється у статті 8

цього Закону;

13) країна експорту - країна походження товару, що

імпортується в країну імпорту. Країною експорту може вважатися

також країна-посередник (митний союз або економічне угруповання),

за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом

через цю країну, в ній не виробляється або в цій країні немає

порівнянної ціни для цього товару;

14) країна імпорту - Україна; ( Статтю 1 доповнено пунктом

згідно із Законом N 3027-IV ( 3027-15 ) від 01.11.2005 )

15) країна походження - країна (митний союз або економічне

угруповання), в якій товар було повністю вироблено або піддано

достатній переробці чи обробці;

16) національний товаровиробник - сукупність виробників

подібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких

становить основну частину всього обсягу виробництва в країні

імпорту цього товару. Особливості визначення національного

товаровиробника встановлюються у статті 11 та частині шостій

статті 12 цього Закону;

17) нормальна вартість - еквівалент ціни товару на

внутрішньому ринку. Порядок визначення нормальної вартості

встановлюється у статті 7 цього Закону;

18) період розслідування - період, що безпосередньо передує

порушенню антидемпінгового розслідування, за який розслідуються

факти наявності демпінгу. Порядок визначення періоду розслідування

встановлюється у статті 13 цього Закону;

19) продаж - передача майна однією особою у власність або

користування та (або) у володіння та (або) у розпорядження іншій

особі, зокрема, передача згідно з угодами купівлі-продажу, оренди

майна, іншими цивільно-правовими угодами, а також у разі заміни

одного зобов'язання іншим або зміни умов виконання зобов'язань;

20) сторони антидемпінгового розслідування - іноземний

виробник, експортер, імпортер, об'єднання (асоціація), компетентні

органи країни експорту, національний товаровиробник тощо, які були

в установленому порядку повідомлені про порушення антидемпінгового

розслідування;

21) сторона заінтересована - будь-яка особа, яка повідомила

центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики

(далі - Міністерство) про свою заінтересованість в участі у

антидемпінговому розслідуванні відповідно до частини дванадцятої

статті 12 цього Закону та яка бере активну участь в

антидемпінговому розслідуванні шляхом подання у письмовій формі

доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього

розслідування. Заінтересованими сторонами можуть бути:

іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є

об'єктом розслідування, або об'єднання (асоціація), більшість

членів якого становлять іноземні виробники, експортери або

імпортери товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування;

компетентні органи країни експорту товару, що є об'єктом

розслідування;

національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець

подібного товару в країні імпорту;

об'єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або

продає оптом подібний товар в країні імпорту;

професійна спілка, що об'єднує працівників підприємств, які

виробляють або продають оптом подібний товар в країні імпорту;

органи виконавчої влади в країні імпорту в межах їх

компетенції;

( Пункт двадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1595-III ( 1595-14 ) від 23.03.2000 )

22) звичайні торговельні операції - умови та ділова практика,

які протягом обгрунтованого строку, що передує експорту товару, що

є об'єктом розслідування, були звичайними у торгівлі таким товаром

або товарами, які мають схожі умови виробництва, продажу або

збуту;

23) порівнянна ціна - ціна подібного товару у країні

експорту, що практикується у звичайних торговельних операціях;

24) товар - будь-яка продукція, призначена для продажу;

25) товар з короткочасним промисловим циклом - товар, який

згідно з висновком Міністерства та Міжвідомчої комісії з

міжнародної торгівлі (далі - Комісія) вважається таким, що

застарів у зв'язку з появою нових технологічних розробок. Порядок

визначення товару з короткочасним промисловим циклом

встановлюється у статті 26 цього Закону;

26) товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма

характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у

разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за

всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже

подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом

розслідування;

27) товар, який є об'єктом розслідування, - товар, імпорт

якого в країну імпорту є об'єктом антидемпінгового розслідування

та який визначається таким у відповідному повідомленні про

порушення та проведення цього розслідування;

28) українські виробники - виробники подібного або

безпосередньо конкуруючого товару, що виробляється в країні

імпорту.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є

об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному

товаровиробнику подібного товару.

Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в країні імпорту

його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний

товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

2. Цей Закон не виключає застосування:

1) спеціальних правил у галузі сільського господарства;

2) заходів, що застосовуються в рамках Генеральної угоди з

тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) ( 995_264 ) і Світової

організації торгівлі (далі - СОТ);

3) спеціальних правил, що встановлюються міжнародними

договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України.

Стаття 3. Органи, що проводять антидемпінгові розслідування

Проведення антидемпінгового розслідування в Україні

здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на

це центральними органами виконавчої влади - Міністерством,

Державною митною службою України (далі - Службою), а також

Комісією.

Стаття 4. Мова провадження антидемпінгових розслідувань

1. Провадження антидемпінгових розслідувань відповідно до

цього Закону здійснюється державною мовою України.

2. Відомості, письмові докази та інша інформація, подані

Міністерству, Службі або Комісії відповідно до цього Закону,

враховуються ними у процесі антидемпінгового розслідування за

умови їх викладення державною мовою України.

Стаття 5. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

1. Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює Голова,

яким за посадою є Міністр економіки та з питань європейської

інтеграції України.

Членами Комісії є Голова Комісії, його перший заступник,

заступники та посадові особи органів виконавчої влади. ( Частину

першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 3027-IV

( 3027-15 ) від 01.11.2005 )

Голова Комісії, його перший заступник, заступники та інші

члени Комісії затверджуються відповідно до частини другої цієї

статті.

( Частина перша статті 5 в редакції Закону N 1595-III ( 1595-14 )

від 23.03.2000 )

( Частину другу статті 5 виключено на підставі Закону

N 1595-III ( 1595-14 ) від 23.03.2000 )

2. Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом

Міністрів України за поданням Голови Комісії.

3. Формою роботи Комісії є засідання.

Засідання Комісії проводяться за адресою Міністерства.

Засідання Комісії проводяться на вимогу Голови Комісії, на

письмову обгрунтовану вимогу члена Комісії, яка подається Голові

Комісії, та в інших випадках з дотриманням строків відповідно до

цього Закону.

4. Засідання скликаються Головою Комісії, а у разі його

відсутності - першим заступником або заступником Голови Комісії і

повинні проводитися не раніше ніж на п'ятий день і не пізніше ніж

на десятий день після направлення відповідного повідомлення.

Разом з повідомленням про засідання членам Комісії

надсилається вся необхідна інформація стосовно питань, які

виносяться на відповідне засідання Комісії.

У разі необхідності на засідання Комісії можуть запрошуватися

експерти державних та недержавних установ, а також іноземні

експерти.

5. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не

менше половини членів Комісії.

Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення,

організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття

відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії.

Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового

розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є

обов'язковими для виконання.

6. На засіданнях Комісії приймаються рішення:

1) про порушення антидемпінгового розслідування;

2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності

демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову

маржу;

3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди

та її розмір;

4) щодо визначення причинно-наслідкового зв'язку між

демпінговим імпортом та шкодою;

5) про застосування антидемпінгових заходів;

6) з інших питань в межах повноважень, передбачених цим

Законом.

7. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в

окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами

(кваліфікованою більшістю) голосів її членів.

8. Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю

голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала

більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос

Голови Комісії є вирішальним.

9. Рішення Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю

голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві

третини членів Комісії.

10. У разі потреби рішення Комісії з питань, зазначених у

пункті 6 частини шостої цієї статті, може прийматися в робочому

порядку шляхом візування членами Комісії проекту відповідного

рішення. При цьому Голова Комісії або його заступник інформує

членів Комісії та пропонує їм висловити свою точку зору з цього

питання у строк, протягом якого вона може бути врахована і який не

перевищує строків, встановлених цим Законом. ( Частина десята

статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1595-III

( 1595-14 ) від 23.03.2000 )

Стаття 6. Строки

1. Строки, у межах яких вчиняються всі дії відповідно до

цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією

чи Міністерством. Право на вчинення дій втрачається після

закінчення зазначених строків. Документи, подані після закінчення

цих строків, залишаються без розгляду. Комісія чи Міністерство

можуть прийняти рішення про продовження або поновлення строків за

наявності достатніх для цього підстав.

2. Строки, встановлені цим Законом або визначені

Міністерством чи Комісією, обчислюються роками, місяцями і днями.

3. Строк може визначатися також посиланням на подію, яка

повинна неминуче настати.

4. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні

місяць і число останнього року цього строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується відповідного числа

останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного

місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, цей

строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня,

наступного після того дня, з якого починається цей строк.

Строк, визначений посиланням на подію, яка повинна неминуче

настати, обчислюється з наступного дня після настання відповідної

події.

Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем

цього строку вважається перший після нього робочий день.

Останній день строку закінчується в момент закінчення

робочого дня в Міністерстві, Службі чи Комісії.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення

документи подано відповідно Міністерству, Службі чи Комісії та

зареєстровано в установленому порядку.